Руський народ шанує Святу рівноапостольну Ольгу як основоположницю християнської віри на Русі. Серце мудрої княгині відкрилося православ'ю і вказало духовний шлях нової Русі. Таїнство хрещення над нею вчинив Патріарх Константинопольський Феофілакт, а хрещеним батьком став імператор Костянтин Багрянородний. У єдиному списку про церемонії візантійського двору, що дійшов до нас, імператор залишив докладний опис ритуалів, що супроводжували перебування Святої Ольги в Константинополі...
У 969 році, після смерті княгині Ольги, Києвом став повновладно правити Святослав. Його батько Ігор був християнином в душі, мати стала християнкою, а Святослав усе ще залишався князем-воїном, що шукав перемог на полі бою, а не над собою. На вмовляння матері Святослав відповідав: "Як мені одному прийняти інну віру? А дружина моя стане глузувати". Він продовжував жити за язичницьким звичаєм, але іншим хреститися не забороняв, а тільки потішався над ними. Війна була його ремеслом - майже все життя Святослав провів в походах. У 965-му році, за допомогою в'ятичів, князь побудував для своїх воїнів човни та навесні спустився до Ітиля, головного міста хозарів...
Після загибелі Святослава у 972 році Ярополк став правити в Києві, Олег - у древлян, а в Новгороді - Володимир. Олег невдовзі помер, і його володіння відійшли Ярополку. Князям-язичникам перед лицем влади і могутності братерська любов була чужа. Володимир, вигнаний Ярополком з Новгорода, незабаром повернувся з варязькою дружиною. Зайнявши своє княже місто, він відправився до граду стольного. Київський воєвода, схилений до зради, умовив Ярополка тікати. Варязька дружина Володимира увійшла до Києва, але язичник прагнув крові рідного брата. На шляху до великого князювання не повинен був стояти ніхто...
Князь Володимир замислювався про прийняття християнства задовго до свого хрещення. З дитинства пам'ятав він розповіді своєї бабці, княгині Ольги, про нову релігію, про дивовижну християнську країну на Сході. Пам'ятав і те, як шанували мудру княгиню в народі. Все це робило його внутрішньо схильним до християнства, саме до східного. Але все-таки перед тим, як прийняти рішення про звернення до православ'я, Володимир вирішив дізнатися про існуючі віросповідання. Першими в 986 році до Києва прибули волзькі болгари магометанської віри...
Князь Володимир, відмовившись прийняти ісламські традиції і не піддавшись на вмовляння хозарських іудеїв і християн західного обряду, перейнявся розповіддю православного філософа з Візантії. Він бажав почути продовження. "Побачивши, яку почесть воздав Бог людині, - вів далі грецький філософ, - диявол позаздрив йому, перетворився на змія і прийшов до Єви. "Чому не їсте ви з дерева, що стоїть посеред раю?" На що жінка відповіла: "Сказав Бог - не їжте, а то помрете смертю!" "Смертю не помрете, - спокушав змій далі. - Але знає Бог, що в день, коли ви вкусите від нього, відкриються очі ваші, і ви будете, як Бог, знати добро і зло"...
Бесіда з грецьким філософом про православну віру знаходила відгук у серці молодого князя Володимира. Дізнавшись про падіння першої людини і про подальшу історію гріха і праведності, він з цікавістю слухав. "У ці часи, - говорив далі філософ, - народився Мойсей. І сказали волхви єгипетські фараонові: "З'явилася на світ у євреїв дитина, яка погубить Єгипет". Цар відразу ж звелів дітей єврейських новонароджених кидати в річку, і мати Моїсеєва, злякавшись за сина, взяла дитину, поклала в кошик і сховала на березі річки. У цей же час туди прийшла купатися дочка фараона. Зглянулася вона над немовлям, і забрала його до себе"...
Володимир бажав почути всю Священну історію, і філософ, який уже розповів йому про Адама і Ноя, Авраама і Мойсея, продовжив свою розповідь. При суддях, забувши Бога, який вивів їх з Єгипту, стали сини Ізраїля служити бісові. Тоді розгнівався Господь, і попустив їх на розорення чужинцями. Коли ж вони почали каятися, милував їх, коли визволив їх - знову ухилялися на служіння бісу. Потім служив Ілля Жрець, потім - Самуїл Пророк, і сказали люди Самуїлові: "Постав нам царя!" І розгнівався Бог на синів Ізраїлевих, і поставив над ними царя Саула, який не захотів підкоритися Закону Господньому. Обрав тоді господь царем Ізраїля Давида, і вгодив Давид Богові...
Серце Володимира відгукнулося, коли грецький філософ почав новозавітну розповідь. Ці розповіді князь уже чув від своєї бабці, княгині Ольги. "Коли Ісус виріс, і було йому 13 років, - говорив грек, - став він проповідувати Царство Небесне і творити дива. Вибрав 12, яких учнями своїми назвав, і став чудеса творити великі: мертвих воскрешати, прокажених очищати, кульгавих зціляти, сліпим прозріння дарувати. І хрестився він в Йорданії від Іоанна, показавши оновлення людям. Коли ж він хрестився, то відкрилося небо і дух зійшов на нього під виглядом голубиним, і голос мовив: "Ось син мій коханий, до нього ж моє благовоління..."
У рік 987 Володимир скликав бояр і старців і сказав: "Приходили до мене мусульмани, латиняни, євреї та хвалили свої закони. Потім прийшли греки, лаючи всі закони, а свій вихваляючи. Мудро кажуть вони, чудно чути їх - розповідають про інший світ; про те, що той, хто перейде в нашу віру, то померши, воскресне, і не померти йому вовіки. Що порадите мені?" "Знай, князю, - відповіли бояри, - що свого ніхто не лає, а тільки хвалить. Пошли мужів, дізнайся, як кожен з них Богові служить". Володимиру припала до душі така порада. Вже через кілька днів 10 розумних мужів вирушили в дорогу...
Після розповіді послів про дивовижну красу богослужіння в Константинополі Володимир, незважаючи на висловлений намір хреститися, зволікав. У кінці Х-го століття Київська Русь почала відігравати важливу роль на міжнародній арені. Союз з Візантією, на той час найвпливовішою державою, зробив би її більш авторитетною. Між тим, з волі Божої, зовнішні події вели князя до зіткнення з православною вірою. У нагороду за військову допомогу імператору Василю князь Володимир просив руки сестри імператора Анни. Для візантійців така пропозиція була нечуваною зухвалістю - не пристало християнам віддавати дружин за язичників. "Спочатку хрестись" - була відповідь...
Руський народ шанує Святу рівноапостольну Ольгу як основоположницю християнської віри на Русі. Серце мудрої княгині відкрилося православ'ю і вказало духовний шлях нової Русі. Таїнство хрещення над нею вчинив Патріарх Константинопольський Феофілакт, а хрещеним батьком став імператор Костянтин Багрянородний. У єдиному списку про церемонії візантійського двору, що дійшов до нас, імператор залишив докладний опис ритуалів, що супроводжували перебування Святої Ольги в Константинополі...
