5. Головний мозок - це «телефонна станцiя»

Дивовижнi та абсолютно нові судження про мозок - кумира iнтелектуалiстiв - висловив Бергсон. Bін вважає, що рiзниця мiж спинним мозком, який рефлекторно реагує на одержувані iмпульси, i головним мозком - лише у складностi, а не в характері функцій, у головному мозку тiльки реєструється сприйняття, котре прийшло ззовнi, та обирається вiдповiдний спосiб реакцiї у вiдповiдь.

Наш генiальний фiзiолог Іван Петрович Павлов дослiджував фiзiологiчне значення лобових часток пiвкуль мозку. Цi частки досi вважали найважливiшою частиною головного мозку, центрами вищої психiчної дiяльностi, органом мислення здебiльшого, навіть осереддям душi. Але Павлов не знайшов у них жодних особливо важливих пристосувань, якi встановлювали б вищу досконалiсть нервової дiяльностi. Це те саме, що говорив Бергсон:

«Мозок є не що iнше,як щось на кшталт центральноi телефонної станцiї: його роль зводиться до видачi повiдомлення або до зясування його. Biн нiчого не додасть до того, що отримав».

А якщо мозок не можна вважатиорганом чуття, то це у величезнiй мipi підтверджує вчення Святого Письма про серце як орган почуттiв узагалi, i особливо вищих почуттiв.

6. Думка однієї людини повiдомляється думкам iнших людей

Таемничим чином думка однієї людини повідомляється думкам iнших людей. Ми не iзольованi, ми у невiдомому зв'язку з усіма людьми. I без сумніву, є iстина в тому, що називають «духом натовпу». Потужний потік симпатій чи гніву, обурення чи ентузiазму викликає у зiбраннi, об'єднаному в театрі, на форумi або в парламентi, майже одностайну єдність.

Безоглядне поривання одного сміливця може захопити все військо. Цей потужний потік духу хоробростi та відваги, що вилився з одного полум'яного серця, запалюе сотнi iнших сердець, що сприйняли його, як антена сприймає радiохвилi. Чим, якщо не могутньою духовною енергією, назвати цю всепереможну силу!

7. Матерії нема. Є тiльки енергiя

Вiчної матерії немає, як узагалi немає матерії, а тiльки енергiя в її рiзних формах, конденсацiя котроі i виявляється У формi матерії.

Матерiя являв собою стiйку форму внутрiшньоатомної енергії, а теплота, свiтло, електрика - нестiйкi форми тієї ж енергії. Що ж заважає нам зробити останнiй крок i визнати iснування цiлком нематеріальної духовної енергії та вважати її первинною формою, родоначальницею i джерелом ycix форм фiзичної енергії?

8. Немає чiткої межi мiж "живим" та "неживим". Усе пройняте духовною енергiєю

Ми визнєемо поряд iз матерiальною природою безмежний, набагато бiльш важливий свп духовний. Нетлiнний Твiй дух перебувае в усьому (Прем. 12: 1). Чи не наповнюю Я небо i землю? - каже Господь (Ер. 23: 24).

У всіх цих текстах Святого Письма цiлком ясна думка про загальне створення та оживотворення Духом Божим. Не можна говорити про "мертву природу". Немає чiтких меж мiж неорганiчною та органiчною природою. Таким є погляд i учасної науки.

Iз тих самих хiмiчних елементiв i за тими ж фiзичними законами побудовано неорганiчну й органiчну природу. Один великий загальний закон розвитку керує всією свiтобудовою, i не може бути зупинки в розвитку, не може бути рiзкого розмежування мiж нею та неорганiчною природою. Духовною енергією пройнята вся неорганiчна природа, весь всесвіт. Але тiльки у вищих формах розвитку (творiння) ця енергiя досягає значення вiльного, самоусвiдомлюючого духу.