ПОЖЕРТВОВАТЬ
Наш банер

СМОТРИТЕ

ПРОГНОЗ ПОГОДЫ
Сайты


ГЕОГРАФИЯ САЙТА
free counters
ИНФОРМАЦИЯ
Главная | Мой профиль | Вход | RSS
Понедельник, 19.02.2018, 16:59

Вы вошли, как Гость
Група "Гости"

Статистика
ПЕРЕВОД САЙТА
Выбрать язык / Choose language:
Ukranian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
СЕГОДНЯ
О КРЕЩЕНИИ РУСИ

Календарь
Актуально
Праздники
Православные праздники
Поиск
География
МЫ В СОЦ.СЕТЯХ

Друзья сайта
Партнеры сайта
CY-PR.com

PR-CY.ru

Яндекс.Метрика



Главная » Статьи » СЛОВО ПАСТЫРЯ

слово предстоятеля
«Церковна православна газета» пропонує своїм читачам коротку iсторiю виникнення канону Рiздва Христового та переклад його ipмociв iз церковнослов'янської мови.

У лiтургiйних пам'ятках V-VIII ст.словом «канон» позначають вибранi тексти для читання та спiву на церковних службах. У УII ст. в Церквi починае формуватися новий богослужбовий жанр: канон спiвочий - певне правило спiву гімнів Святого Письма. Спiвочий канон складаеться з дев'яти бiблiйних гімнів (по-слов'янськи - пiсень) у поеднанні з тропарями (від грец. <пропос» - «наспiв») - поетичними текстами, в яких iдеї кожного гімну доповнюються i розвиваються вiдповiдно до теми свята .. Поєднання бiблiйного гімну з тропарями й отримало назву «пiсня канону».

Рiздвяних спiвочих канонів два: обидва були написанi у VII I ст, - преподобним Космою Маiумським та його братом преподобним (санном Дамаскiном. Iрмоси першого канону (Косми Maiyмського) виконують на всіх святкових утренях починаючи від дня святкування Введення у храм Пресвятої Богородицi (4 грудня за н. ст.) до Рiздва й щодня у весь перiод Святок до вiддання свята Рiздва Христового (В сiчня за н. ст.): так виражено зв'язок мiж подию Введення - початком пiдготовки Богородицi до її майбутньої мiciї - та народженням Спасителя.

У кожнiй iз дев'яти пiсень канону звязок iз текстом бiблiйного гімну виконує початковий(головний) тропар пiснi - ірмос, який є зразком для виконання iнших тропарiв канону. Саме ірмос (грец. «сплетiння», «зв'язка») i повязуе змiст пмну з подальшими тропарями.

Коли з плином часу спiвочий канон остаточно утверди вся в богослужбовому ужитку, iрмоси деяких святкових канонів утворили самостiйний жанр - катавасiю. «Катавасією» (від грец. «катабасiс» - «сходження вниз») називають групи імосів деяких святкових канонiв, для урочистого виконання яких наприкiнцi кожної пiснi канону пiвчi обох церковних хорів (правий i лiвий крилас) сходили зi своїх місць i з'єднувалися в один хор у серединi храму.

Рiзвяну катавасiю складають iрмоси канону преподобного Косми Маiумським. На його створення автора надихнула святкова проповiдь святителя Григорiя Богослова - «Слово на Богоявлення, або на Рiздво Спасителя» (до початку V ст. подii Різдва i Хрещення Христового в християнськiй Церкві складали одне свято Богоявлення). Поетичний початок цього «Слова ... » i став ірмосом першої пicнi канону:

1. Христос рождается, славите: Христос с небес, срящите: Христос на земли, возноситвся. Пойте Господеви, вся земля, и веселием воспойте, людие, яко прословися.

Христос народжуеться - славте! Христос (гряде) з небес - зустрiчайте! Христос на зенлі - возносьтеся (до неба)! Спiвай Господу, вся земле! Люди, спiвайте (Йому) в радостi, ба Bін прославився.

За законом жанру ірмос кожної пiснi канону має бути тематично пов'язаний iз поетикою вiдповiдноi пiснi Святого Письма. Пер- шою, бiблiйною пiснею вважається переможний гімн пророка Мойсея «Поем Господеви, славно ба прославися ... » (див.: Вих. 15: 1-19). Сполучна ланка першого ірмосу - останнiй вiрш «яко прославися», котрий збiгапься з верховним образом пророчого гімну Мойсея - Господом слави, Який колись визволив свiй народ iз египетського рабства. А тепер Господь зi славою втілюється (народжується як Боголюдина) для того, щоб звiльнити все людство від рабства у гpixa.

Другий бiблiйний гімн - викривальна пiсня Мойсея з книги Второзаконня (про вiдданiсть Бога Своєму 3аповiту в «дни древние» i вiроломство Iзраiлю, що тягне за собою вiдплату (див. 32: 1-43)) - включаеться до складу пiсень канону тiльки в перiоди Великого посту i П'ятидесятницi, а в решту часу канон складапься з восьми пiсень: 1,3-9.

Третя пiсня - це гімн Анни, матері пророка Самуiла (див.: 1 Цар. 2: 1-10). В ірмосі преподобного Косми Maiyмського представлено центральний образ цього гімнy - рiг,давнiй бiблiйний символ могутності, сили, гiдності.

3. Прежде век от Отца рожденному нетленно Сыну, и в последняя от Девы воплощенному безсеменно, Христу Богу возопиим вознесый рог наш, свят еси, Господи.

Синові, до часу незбагненно (не за законом тлiнного ество) народженому вiд Отця, а в останні часи без сінені втiленому вiд Дiви - Христу Богу вигукнено: «Святий Ти, Господи, Котрий пiднiс нашу (людську) достойність!»

Пророцтво Аввакума про Богородицю як про Божу Гору, осяяну благодаттю з неба (див.: Авв. 3: 2 -19), втiлене в поетицi ірмосу четвертоi пiснi (Ессей - батько царя Давида, прабатька Богородицi):

4. Жезл из корене Иессеова и цвет от него, Христе, от Девы nрозябл еси, из горы хвальный приосененныя чащи пришел еси, воnлощься от неискусомужныя, невешественный и Боже. Слава силе Твоей, Господи.

Христос, Ти - пагін вiд кореня Єссея i квітка вiд нього! Всехвальний, Ти виріс вiд Дiви - вiд Гори, отіненої прохолодою лiсовоi гущавини. Ти - безтiлесний Бог - прийшов (до нас), втiлившись вiд Тієї (Марії), Котра не пiзнала чоловiка. Господи, слава силi Твоїй!

3а вченням Церкви, послання до я занепалого людства Христа-Спасителя, Котрий примиряє грiшну людину зi Святим Богом, було визначене на передвiчнiй (яка вiдбулася ще з до початку буття свпу) Радi Святої Трійці, Саме тому в пророцтвi Iсайi Христос названий Радником i Князем миру (див.: Ic. 9: 6). П'ятий бiблiйний гімн узятий iз Tiєi ж книги Iсайi (див.: 26:9-20), у якiй пророк iз глибини нiчного мороку (символ людського світу зла i гpixa) вітае прийдешнiй світанок як образ пришестя Христа, Котрий дає людям мир iз їхнім Творцем i свiтло пiзнання iстинного Бога Отця:

5. Бог сый мира, Отец щедрот, великого совета Твоего Ангела, мир подаваюша, послал еси нам. Тем богоразуния к свету наставльшеся, от нощи утренююще, славословим Тя, Человеколюбче.

Як Бог принирення й Отець милосердя, Ти послав нам Ангела (Bicникa) великої Твоеї Ради, Котрий дарує мир (тобто принирення). I ми, приведені (Ним) до свiтла богопiзнання, з ночi починаючи ранкові молитви, славословимо Тебе, Людинолюбче.

Чудовий приклад тропаря-метафори становить ірмос шостої пiснi в його поетичнiй iнтерпретації шостого бiблiйного гімну - молитви пророка lони (див.: Iон.2: 3-10).Як пророк чудесним чином уникнув смерті, на три днi опинившись у черевi кита, так i Син Божий licyc, народившись вiд Дiви Марії, незбагненно зберiг її дiвство:

6. Из утробы Иону младенца из6лева морский зверь, якова nрият: в Деву же вселышееся Слово, и плоть прием шее, пройде сохраншее нетленну: егоже бо не пострада истления, Рождшую сохрани неврежденну.

Морське чудовисько, як новонародженога, вивергнуло iз черева Іону, таким самим (неушкодженим), яким поглинуло так i Бог-Слово, вселившись у Дiву i прийнявши плоть, вийшов iз Heї, зберiгши Її дiвство цілим; бо не пiддавшись тлiнню (Сам), Biн i Ту, Котра народила (Його), зберiг цiлою.

Поетика ірмосів сьомої та восьмої- пісень канону звертається до образiв гімну трьох еврейських отроків, якi своєю непохитною вiрою в Бога перетворили жар полум'я розжареноi печi на прохолоду роси (див.: Дан. 3: 26-88):

7. Отроцы благочестию совоспитани, злочестивого веления небрегше, огненного nрещения не убояшася, но посреде пламене стояще пояху: отцев Боже, благословен еси.

Виховані в шануваннi (істинного) Бога отроки, знехтувавши наказом нечестивого царя, не злякалися загрози вогню, але, стоячи в полум'ї, заспiвали: «Благословен Ти, Бог отцiв (наших)!».

Тропар ірмосу восьмої пiснi - також метафора. Bін прославляє Бога, Котрий чудесно зберiг Марiю, завдяки Їi чистотi, вiд обпалення вогнем Божественноi природи Її Сина так само, як ранiше зберiг трьох юнакiв у бурхливому вогн!:

8. Чуда преестественнаго росодательная изобрази nещь образ: не бо яже nрият палит юныя, яко ниже огнь Божества Девы, в нюже вниде, утробу. Тем восnевающе воспоем: да благословит тварь вся Господа и nревозносит во вся веки.

Пiч (вавилонська), котра дає прохолоду, прообразувала надприродне чудо: як вона не спалила кинут их у неї юнакiв, так i вогонь Божества не обпiк утробу Дiви, зiйшовши в неї. Тому, прословляючи (Бога), заспіваемо: «Хай блогословить i звеличує Господа все (Його) творiння в усі часи!».

Нарештi, ірмос дев'ятоi пiснi передав захват пiснеписця вiд споглядання дивовижної містеpii - явлення Неба на землi при народженнi Спасителя:

9. Таинство странное вижу и преславное: небо вертеп, Престол Херувимский Деву, ясли вместилище, в нихже возлеже невместиный Христос Бог, Егоже воспевающе величаем.

Бачу надзвичайне i незбагненне (букв.парадоксальне) тоїнство: печера стала Небом, Дiва - Херувинськин Престолон (Бога); ясла - вмістилищем , в яком лежить невмістиний Бог - Христос, Якого ми величаемо, оспiвуючи в гімнах.

Iрмоси другого рiздвяного канону - преподобного Іоанна Дамаскiна - у бiльшостi храмів сьогоднi не виконують. Цей канон написано вiзантiйським ямбiчним вiршем, i його прозаiчний слов'янський переклад не передав всієї краси цiєї найвищого рiвня церковної поезii. Як задостойник (пiснеспiв, що заміняє звичне «Достойно есть» у святкові перiоди) на Божественнiй лiтургii звучить лише ірмос дев'ятоi пiснi канону Дамаскiна, котрому передус приспiв:

Величай, душе моя, честнейшую и славнейшую горних воинств, Деву Пре- чистую Богородицу.

Любити убо нам, яко безбедное страхом, удобее молчание: любовию же, Дево, песни ткати сnротяженно сложенныя неудобно есть. Но и, Мати, силу, елико есть nроизволение, даждь.

Звеличуй, душе моя, Ту, Котра достоiнством i славою вища вiд ycix небесних сил, - святу Дiву Богородицю.

Наскiльки безпечнiше було б полюбити новчання! - Адже дуже важко нам в любовi до Тебе, о Дiво, сплiтати гiднi та злагоджені гімни ... Але Ти, як Матір дай на це стiльки сили, наскiльки є у нас старанності й волi!

Категория: СЛОВО ПАСТЫРЯ | Добавил: admin (23.01.2018)
Просмотров: 30
 
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

СВЯТО-ПОКРОВСКИЙ СОБОР, ул. Красноармейская, 1, пгт. Петриковка, Петриковский район, Днепропетровская область,

тел. +3805634 2 4616, email: newbegin3@gmail.com