17. За пам"ять відповідає не стiльки мозок, скiльки дух
3 фiзiологii вiдомо, що всі процеси в нервовiй системi вимагають певного часу. У часi протiкають i всі розумовi та чуттєвi процеси, що вiдбуваються в головному мозку. I якби можна було скласти та обчислити час ycix психiчних процесiв, що мають місце у всьому нашому життi, то вийшла б солiдна i вельми солiдна сума часу. А отже, неможливо, щоб у мозку в потоцi миттєвого спогаду усього життя цi процеси вiдтворювалися поза часом.
А якщо, проте, вони все-таки протікають iз трансцендентальною швидкiстю, то ми маємо право зробити висновок, що це абсолютно не в мозку. Де ж у такому разi?
У дусi вiдображаються вci нашi думки, почуття, вольовi акти - все те, що вiдбувається в нашiй феноменальнiй свiдомостi. Це дещо iнше, нiж ті слiди та вiдбитки в нервових клiтинах, якими фiзiологи i психологи пояснюють пам"ять. ~
Неможливо припустити, щоб мозок зміг зберегти назавжди всі найдрiбнiшi псдії нашого життя з yciмa їхнiми деталями, їхнім чуттєвим забарвленням i моральною оцiнкою. Число мозкових клiтин хоча й дуже велике (6 мiльярдiв за Майнертом), але все-таки зовсiм мiзерне порiвняно з числом психiчних процесiв, котрі, як вважають, вiдображаються в них.
Тому необхiдно визнати, що, крім мозку повинен бути й iнший, набагато бiльш важливий i могутнiй субстрат пам"ятi. I ми вважаємо таким субстратом дух людський, У якому навiки залишають вiдбиток yci нашi психофiзичнi акти. Для прояву духу немае жодних норм часу, не потрiбнi нiяка послiдовність та причинчий зв"язок вiдтворення в пам"ятi пережитого, необхiднi для 8 функцiй мозку. Дух одразу огортає все i миттєво відтворює все в його цiлiсносп.
18. Жоден спогад про минуле не згладжується
Імовірно, жоден спогад про минуле не згладжується. Свiдомiсть багато забуває, пам"ять нiчого не забуває. Уся безлiч старих образiв зберігається майже без змiн, хоча вони зникли зi свiдомостi.
Стають зрозумiлими дивовижні явища гiпермнезiї, про що повiдомляють багато авторів. Згадаємо лише деякi з них.
Багато авторів повiдомляють про дивовижнi факти згадування давно забутих мов. Один ростовський селянин у гарячковому маренні почав раптом вимовляти грецькою мовою випадково почутi ним 60 років тому першi слова Евангелiя вiд Іоанна, а Сенека згадує про одну селянку, котра в гарячковому маренні вимовляла сирiйськi, халдейськi та еврейсьі! слова, випадково почутi нею вiд одного вченого, у якого вона жила маленькою дiвчинкою.
Свiдченням Святого Письма затверджується правильнiсть нашого пояснення пам"ятi. Розмова царя Саула з привидом пророка Самуiла, якого викликала для нього аендорська чарiвниця (1 Цар. 28: 13 -15), свiдчить про те, що в дусi Самуiла пiсля його смерті збереглися вci спогади про його вiйськове життя, Bci здiбностi розуму, волi та почуття.
Це ж безсумнiвно щодо Мойсея та Iлiї, котрі з"явилися при Преображеннi Господньому на Фаворi.
19. Yci люди мають трансцендентальні здiбностi
Найважливiша i найглибша психiчна дiяльнiсть вiдбувається за порогом нашої свiдомостi й нiколи не припиняється.
Доки наше життя протiкає в калейдоскопi та шумi зовнiшнiх сприймань, доки на повну силу працює наша феноменальна свiдомiсть, - прихована дiяльнiсть надсвідомості, котра нiколи не припиняється. Але коли в стані сну нормального, сомнамбулiчного чи гіпнотичного, або при отруєнні мозку зга- сає нормальна дiяльнiсть мозку, тоді спалахує свiтло свідомості трансцен- дентальної. Відомо також, що слiпота поглиблює роботу думки та морального почуття, значно відсуває порiг свідомості.
За деяких особливих умов i в людей надзвичайно сенситивних трансцедентальнi здiбностi виявляються з незвичайною силою у ясновидiннi, передчуттi та пророчому передбаченнi в невідомому i таємничому шостому почуттi, яким вони дiзнаються багато про людей за речами, що належать їм.
Майже у всіх людей, навіть найменш сенситивних, є iнша здатнiсть пiзнання, нiж пiзнання п"ятьма органами чуття. Чим вища духовність людини, тим яскравiше виражена ця здатнiсть вищого пiзнання. Апостол Павло говорить: якщо зовнiшнiй наш чоловiк i тліє, то внутрiшнiй з дня на день оновлюється (2 Кор. 4: 16).
Наша внутрiшня, трансцендентальна людина, звiльнена від уз плотi, може досягти вищого пiзнання всього сущого у всiй його широтi, у глибинi та довготі, бо вона оновиться та посилиться в пiзнаннi навіть за образом Творця свого: зрозумiє любов Христову, яка перевершує будь-яке земне розумiння.
Бо вiрою вселиться Христос в неї, те, що незбагненне "геометричним розумом", стане зрозумiлим осяянiй ХрИСтовим свiтлом трансцендентальнiй свідомості внутрiшньої людини.
20. Ми безсмертнi
Дух людський є диханням Духа Божого, i вже тому він безсмертний, як yci безтiлеснi, ангельськi духи.
Вiчне блаженство праведникiв i вiчнi муки грiшникiв треба розумiти так, що безсмертний дух перших, просвiтлений i могутньо посилений пiсля звiльнення від тiла, отримує можливість безмежного розвитку в напрямку добра i Божественної любовi, в постiйному спiлкуваннi з Богом i всіма безтiлесними силами. А похмурий дух лиходiїв та богоборцiв у постiйному спiлкуваннi з дияволом i ангелами його буде вiчно мучитися свого вiдчудженням від Бога, святiсть Якого пізнає, нарештi, й тіею нестерпною отрутою, котру таїть у собi зло i ненависть, що безмежно зростають у невпинному спiлкуваннi з центром i джерелом зла, сатаною.
У вiчних муках тяжких грiшникiв не можна, звичайно, звинувачувати Бога. Кожна людина отримує i має дихання Духа Святого. Ніхто не народжується від духа сатани. Хто полюбив зло, а не добро, той сам приготував собi вiчнi муки в життi вiчному.
За ясним свiдченням Одкровення, i тiла нашi воскреснуть у життя вiчне i будуть причасниками блаженства праведних або нескiнченних мук грiшникiв.
Настане час нової свiтобудови, нової землi та нового неба. Все буде зовсiм iншим, i нове життя наше протiкатиме в абсолютно нових умовах. Працюватиме напружено думка наша в пiзнаннi нового світу, Розум є частиною духу нашого, i тому повинен бути безсмертним i мозок наш. Безсмертне серце буде осередком нових, чистих i глибоких почуттiв.
Але чи тiльки людина успадкує безсмертя? Велике слово: ось, творю все нове (Одкр. 21: 5) стосується, звичайно, не одніє людини, а всього творiння, всієї тварі.
У новому Ерусалимi, новiй свiтобудові i тваринам буде місце: там не буде нiчого нечистorо, i нове творiння отримає дaвнє виправдання й освячення Словом Божим: i побачив Бог усе, що Biн створив, i ось, добре воно (Бут. 1: 31). Людинi буде цiлicно i гармонiйно в майбутньому новому всесвіті, i всякiй тварі знайдеться мicцe в ньому. Так буде! Так буде!
Пiдготував Олексiй Мiгальнuков
|
